«ЯКЩО ДИТИНІ 2 РОКИ І ВОНА ГОВОРИТЬ ЛИШЕ ОКРЕМІ СЛОВА. ЧИ ЦЕ НОРМАЛЬНО?»

У віці 24 та більше місяців ми очікуємо в словнику малюка щонайменше 50 простих слів та використання фраз з 2-4 слів. Відсутність цих показників вказує на затримку мовленнєвого розвитку. За різними даними 10-20% дітей мають затримку розвитку мовлення, яка може бути самостійним станом, що діагностується, коли траєкторія розвитку мовлення є нижчою вікових очікувань. А може спостерігатися при зниженні слуху, розладах аутистичного спектру, розладах інтелектуального розвитку, розладах експресивного/рецептивного мовлення, синдромі дефіциту уваги та гіперактивності та ін.

❓ЧИ МОЖЕ ДИТИНА РОЗГОВОРИТИСЯ САМА? ЧИ МОЖЕ БУТИ ТАК, ЩО ДИТИНА НЕ ЗАГОВОРИТЬ?▪️ Близько 50-70% дітей із затримкою мовлення зможуть наздогнати своїх однолітків у віці 4-5 років. Ще певний відсоток дітей буде мати нижчі показники словникового запасу, коротші речення, труднощі зі зв’язним мовленням у старшому віці. А також вкрай невелика кількість дітей буде мати мінімальну кількість слів внаслідок тяжких розладів мовлення або інших розладів нейророзвитку.

☝Тому кожна дитина, яка має затримку розвитку мовлення, має бути під наглядом фахівців, щоб оцінювати динаміку через рівні проміжки часу (наприклад, кожні 2 місяці), щоб аналізувати ріст словникового запасу та визначити, чи насправді дитина має лише темпову затримку мовлення, чи ознаки чітко вказують на розлад мовлення; а також зрозуміти, чи потребує вона допоміжних засобів спілкування.➡️ Що таке допоміжна комунікація https://www.facebook.com/ranocentr/posts/154887596157219

❓ЧИ МОЖНА ПОЧЕКАТИ?▪️ Маленька дитина точно хоче спілкуватися! Але вона не може вас попросити їй допомогти… Це може зробити лише близький дорослий, який приймає рішення звернутися до фахівця, щоб зрозуміти, у чому причина малої динаміки у розвитку мовлення. В ранньому віці іноді складно диференціювати затримку від розладу мовлення. Тому потрібно якомога раніше звернутися на консультацію для проведення диференційної діагностики, спостереження за глобальним розвитком дитини в сферах, які включають, когнітивні, комунікативні, сенсорні та рухові навички.

☝ Чекати – означає втрачати дорогоцінний час! В той час, поки ви очікуєте появи мовлення, ваш малюк може отримати таку необхідну допомогу і якомога швидше оволодіти мовленням, наскільки це буде можливо. Чим меншою є дитина, тим легше їй допомогти! Можна уникнути багатьох труднощів, які пов’язані з тим, що дитину не розуміють; вона починає повідомляти про свої потреби поведінкою, істерикою. Це призводить до зниження ініціативи та мотивації до спілкування, може відображатися на емоційному стані дитини, призводити до зниження самооцінки. Діти із затримкою мовлення можуть мати труднощі з готовністю до школи, більший ризик мати низькі показники у читанні, математичних здібностях, проблеми з поведінкою. Тому втручання слід розпочинати якомога раніше, щоб уникнути вторинних труднощів.

❓З ЧОГО ПОЧАТИ? ДО КОГО ПОТРІБНО ЗВЕРНУТИСЯ?▪️ Слід з’ясувати стан слуху, пройшовши аудіологічний скринінг. Іноді слів батьків про те, що дитина все чує та розуміє, може бути недостатньо для об’єктивного висновку. Також слід звернутися на консультацію до дитячого невролога та дитячого психіатра, щоб ЯКІСНО оцінити розвиток по усіх сферах, виключити супутні труднощі у розвитку; зрозуміти, яка допомога потрібна дитині. А також розпочати співпрацю з фахівцем (це може бути логопед або психолог), який запропонує ранній супровід, щоб сприяти загальному мовленнєвому розвитку малюка; покращити повсякденне спілкування, здатність самої сім’ї підтримувати його розвиток.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *